ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Будіть свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте з ранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки, навіть якщо вчора попереджали.

2. Не квапте. Уміння розраховувати час - ваша задача, і якщо вам це погано вдається, це не провина дитини.

3. Не відправляйте дитину в школу без сніданку: до шкільного сніданку їй доведеться багато працювати.

4. У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи: "дивись не балуйся", "веди себе добре", "щоб сьогодні не було поганих оцінок" і т.ін. Побажайте дитині удачі, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів - у неї попереду важкий день.

5. Забудьте фразу "Що ти сьогодні отримав?". Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань, дайте розслабитися. Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо прагне поділитися чимось, не ігноруйте, не баріться, послухайте - це не займе багато часу.

6. Після школи не поспішайте сідати за уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре б години півтори поспати) для відновлення сил. Найкращий час для приготування уроків з 15-ї до 17-ї години.

7. Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після 15-20 хвилин занять необхідні 10-15 хвилинні "перерви". Краще, якщо вони будуть рухливими.

8. Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікайтесь на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.

9. Пам'ятайте, що протягом навчального року є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення, знижена працездатність. Це:

  • перші 4-6 тижнів для першокласників;
  • 3-4 тижні для учнів 2-4 класів;
  • кінець другої чверті;
  • перший тиждень після зимових канікул;
  • середина третьої чверті.

У ці періоди слід бути особливо уважними до стану дитини.

10. Врахуйте, що навіть "зовсім великі" діти (ми часто говоримо "ти вже великий" 7-8-річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве погладжування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, що накопичилось за день, спокійно заснути. Намагайтеся не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати завтрашню контрольну і т.ін.

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові звички — стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, навичок мислення.

1. Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?

а) робить завжди сама, без нагадування;
б) робить завжди, але інколи треба нагадувати;
в) без спеціального нагадування не робить.

2. Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?

а) робить постійно;
б) робить часто;
в) робить дуже рідко.

3. Чи є у дитини стійкі навички самообслуговування (може сама собі приготувати бутерброд, одягнутися відповідно до погоди, зав'язати шарф)?

а) є достатньою мірою;
б) є деякі;
в) немає.

4 Чи вміє дитина утримувати увагу досить тривалий час (15—20 хв), коли знаходиться сама (у читанні вголос, малюванні, грі)?

а) дуже часто вміє;
б) вміє зрідка;
в) не вміє.

5. Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерок, хоч вони їй доступні; не капризує, коли старші щось заборонили)?

а) уміє достатньою мірою;
б) уміє тільки зрідка;
в) не вміє.

6. Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?

а) як правило, вміє;
б) вміє, але робить далеко не завжди;
в )не вміє.

7. Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну?

а) всі досить стійкі;
б) інтереси є, але весь час змінюються;
в) наявні інтереси відсутні.

8. Чи вміє дитина поводитись у суспільстві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує)?

а) вміє;
б) вміє, але інколи доводиться нагадувати;
в) не вміє.

9. Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?

а) як правило, так;
б) взагалі дотримується, але інколи порушує;
в) ні, не дотримується.

10. Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вона вислуховує відповіді?

а) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
б) інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;
в) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.

11. Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?

а) завжди прибирає;
б) завжди прибирає після нагадування;
в) не прибирає.

Аналіз результатів

Перший варіант відповіді:

(а) в кожному запитанні — 3 бали,
(б) — 2 бали
(в) — 1 бал.

Потім знаходять суму балів, одержаних в усіх 11 запитаннях.

Рівень сформованості вольових звичок ви­значається за такими критеріями:

високий — 33—27 балів;
хороший — 26—22 бали;
середній — 21—18 балів;

низький — 18 балів і нижче.

ТЕСТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Дає змогу визначити, чи готові ви віддати свою дитину до школи.

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших дітей.

2. Я побоююсь, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.

3. На мій погляд, чотири уроки — це непомірне навантаження на малюка.

4. Важко бути впевненим, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.

5. Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька — її рідна мати.

6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитись читати, писати, рахувати.

7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8. Боюся навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.

9. Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.

10. Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садка і весь час проводила з матусею.

11. Початкова школа, на мою думку, рідко здатна чогось навчити дитину.

12. Я побоююсь, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

13. Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.

14. Боюсь, що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.

15. Моя дитина часто каже: «Мамо, ми підемо до школи разом!»

Впишіть свої відповіді до таблиці 3: якщо ви згодні з твердженням, напишіть хрестик після косої рисочки, якщо незгодні — залиште клітинку порожньою.

Таблиця З

1 2 3 4 5
1) 2) 3) 4) 5)
6) 7) 8) 9) 10)
11) 12) 13) 14) 15)
Разом:

Аналіз результатів

• до 4 балів — це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини);

• 5—10 балів — краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;

• 10 балів і більше — було б непогано порадитися з дитячим психологом.

А тепер звернемо увагу на те, в яких стовпчиках отримано 2 чи 3 хрестики:

1 — необхідно більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику;

2 — необхідно звернути увагу на те, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми;

3 — передбачаються труднощі, пов'язані із здоров'ям дитини, але ще є час для загартування;

4 — побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем: треба пограти з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою;

5—дитина дуже прив'язана до матері. Може, краще віддати її в невеличкий клас чи віддати до школи на наступний рік? У будь-якому випадку корисно пограти з дитиною в школу.


ЧИ БАТЬКИ ДОБРЕ ЗНАЮТЬ СВОЮ ДИТИНУ?

Якщо ваша дитина вже стала першокласником, допоможіть їй адаптуватися, враховуючи психологічні особливості віку.

1. У першокласника активно триває процес розвитку мислення, розвивається «внутрішній план дій» (мислення стає внутрішнім процесом). Батьки повинні допомагати становленню цього процесу. Кожна вправа, завдання слід аналізувати з точки зору планування діяльності:

— визначення мети діяльності: «Що ти хочеш робити?»;

— конкретних кроків виконання діяльності: «Що ти робитимеш далі?», «Як ти це робитимеш?»

При цьому першокласника необхідно навчити розмірковувати вголос для відпрацювання послідовних етапів діяльності.

2. Істотна увага приділяється досягненню дитиною кінцевого результату роботи, оскільки в цьому віці формується «довільність психічних процесів» (увага, уява тощо), тобто психічні процеси стають регульованими, «підпорядкованими» певній меті. Це — одне з найголовніших новоутворень психіки дитини у молодшому шкільному віці.

3.У цьому віці діти хочуть бути просто такими, якими вони є, їм потрібно, щоб їх любили «просто так», а не за «щось» (за те, що добре виконав домашнє завдання).

4.Головним засобом впливу на дитину може бути заохочення, а не покарання. При цьому успіхи дитини можна порівнювати з її досягненнями: «Ти сьогодні краще виконав завдання, ніж учора, а завтра виконаєш його ще краще. Молодець!»

5.Значну увагу треба приділяти створенню умов для виявлення рухової активності дитини, оскільки в цьому віці вона дуже висока. У школі ця активність стримується, дитина докладає чимало зусиль, аби не рухатися один урок, не кажучи вже про чотири-п'ять. А вдома після уроків дітям треба дати можливість побігати, пострибати, скільки їм хочеться.

Чому ж виникають конфлікти у сім'ї та школі?

Можливо, запропонований «Меморандум» викличе усмішку у деяких дорослих, але, без сумніву, змусить подивитись інакше на своїх дітей і, можливо, змінити своє ставлення до них.


ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ?

Щоб правильно організувати процедуру тестування та уникнути можливих помилок, а також перевірити себе як експериментатора, пропонуємо поради:

1. Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дозволить зняти зайве напруження, викличе довіру до вас, зробить ситуацію природнішою. Дитина може захопитися процесом і не переживатиме з приводу можливих помилок та оцінки її компетентності.

2. Створіть сприятливі умови. Перевірте, чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи не відволікає її щось від роботи.

3. Переконайтеся, що дитина добре почувається (нагодована, бадьора, в міру спокійна).

4. У процесі тестування зберігайте нейтралітет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.

5. Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сумніви.

6. Не виправляйте помилок. Закінчуйте роботу на позитивній ноті незалежно від результатів. У розв'язанні останнього завдання ви можете підказувати дитині, але бали за це завдання не ставте.

7. Давайте завдання невеликими блоками (не більше ніж 30 хв) з перервами. Намагайтеся дотримуватися схеми: «легкі, важкі, легкі, відпочинок». У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через перенапруження.

Ви повинні пам'ятати про деякі обмеження щодо тестів:

1.Психологічні тести не мають оцінок «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, — це можливість порівняти рівень розвитку дитини з іншими за цією ознакою, теоретично—з дітьми того самого віку та статі.

2.В основі тестів лежить вірогідність, тому висновків на 100 % робити не можна.

3.Людина — істота цілісна. Не можна виривати її окремі риси з контексту та за результатами однієї проведеної анкети робити висновок про особистість загалом.

4.Будь-який результат — це інформація, яку можна використати з різною метою. Не навіщуйте ярликів («у дитини погана пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.

Кiлькiсть переглядiв: 299

Фотогалерея

Середня загальноосвітня школа №288 м. Києва

Адреса: 03179, м. Київ, вул. Ірпінська 68-А,
тел: 452-20-09
e-mail: 288school@gmail.com

Дата останньої зміни 05 Жовтня 2018

Цей сайт безкоштовний!